Звідки ці дані
Для нішевого сервісу це головний аргумент, чому даним можна вірити. Тому — відкрито.
Що саме показує смуга
Це типове вікно, у яке потрапляє переважна більшість реєстрацій, а не крайні дати. Окремі особини трапляються за 2–4 тижні до початку і після кінця смуги; аномальні зимівлі перелітних видів бувають щороку.
Насичений сегмент — період масового руху, коли ймовірність зустрічі максимальна. Міжрічна мінливість — близько ±10–14 днів. Приблизно для третини видів весняні дати корелюють з індексом Північноатлантичного коливання, тобто з погодою далеко за межами України.
Одиниця часу — декада, третина місяця. Точніше було б нечесно: конкретна дата на кшталт «приліт 28 березня» створювала б ілюзію точності, якої в даних немає. Смуга описує наявність і фенологію, а не рясність: «вид присутній» ≠ «вид звичайний».
Що в базі
- Усього видів
- 261
- Гніздові мігранти
- 148
- Транзитні
- 78
- Зимуючі та осілі
- 69
Регіональні поправки
Дати в базі — для лісостепу й Полісся (орієнтир Київщина). Решта регіонів — це зсув у декадах, а не окремий набір даних.
- Лісостеп і Полісся (Київщина)весна 0, осінь 0
Базовий регіон: усі дати в джерелі наведені для нього.
- Степовий південь і Приазов’явесна -1, осінь +1
Весняний приліт раніший, осінній відліт пізніший; частка зимуючих значно вища.
- Карпати (понад 800 м)весна +1, осінь -1
Усе зміщене в бік літа; на висоті понад 1000 м сезон коротший на 2–3 тижні з обох боків.
- Поліссявесна 0, осінь -1
Приліт пізніший за лісостеп на кілька днів; довше тримається лід, тому водоплавні йдуть раніше.
- Східвесна 0, осінь 0
Зсуву відносно лісостепу в джерелі не наведено.
Три поправки з польової практики
1. Погода важить більше за дату
Осінній проліт іде хвилями після проходження холодних фронтів; за теплої антициклональної погоди птахи «стоять» тижнями. Плануйте виїзд на 1–2-й день після похолодання з північним вітром.
2. Восени більшість видів мовчить
Пошук будується на позивках у польоті, а не на співі. Перші дві години після сходу сонця дають більшість контактів з дрібними мігрантами.
3. Терміни зміщуються
За багаторічним моніторингом у Канівському заповіднику, для третини видів весняні дати достовірно пов’язані з індексом Північноатлантичного коливання; білий лелека почав відлітати раніше, ніж будь-коли за 30+ років спостережень.
Таксономія
Латина й послідовність — за Clements/eBird. Саме тому тут Thinornis dubius, а не Charadrius dubius, і Botaurus minutus, а не Ixobrychus minutus. У друкованих визначниках і в Червоній книзі назви можуть бути старіші — це не помилка, а різні джерела.
Українські назви — за Г. Фесенком.
Джерела
- В.М. Грищенко, Є.Д. Яблоновська-Грищенко. Фенологія міграцій птахів у районі Канівського природного заповідника, 2001–2020 // Авіфауна України, 9: 99–120
- С.В. Домашевський. Матеріали по фенології міграцій птахів в околицях Києва // Авіфауна України, 4: 84–94
- Журнал «Беркут» — публікації з фенології та регіональних орнітофаун
- Червона книга України (2009)
- eBird / Clements — таксономія й актуальні реєстрації
Версія даних: 2026-08-02.